В
МАКСГАЛІН 75
МАКСГАЛІН 150
В
Склад:
діюча речовина: pregabaline;
1В капсула містить прегабаліну 75В мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; капсула желатинова №В 4*;
*склад капсули желатинової по 75В мг: желатин, заліза оксид червоний (ЕВ 172), титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат;
1 капсула містить прегабаліну 150В мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; капсула желатинова № 1*;
*склад капсули желатинової по 150В мг: желатин, титану діоксид (ЕВ 171), натрію лаурилсульфат.
В
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули по 75В мг: тверді желатинові капсули з кришечкою коричневого кольору та корпусом білого або майже білого кольору з написом чорним чорнилом «688» на кришечці та корпусі капсули, що містять гранульований порошок від білого до майже білого кольору;
капсули по 150В мг: тверді желатинові капсули з кришечкою та корпусом білого або майже білого кольору з написом чорним чорнилом «690» на кришечці та корпусі капсули, що містять гранульований порошок від білого до майже білого кольору.
В
Фармакотерапевтична група.
Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X16.
В
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Діюча речовинаВ – прегабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].
Механізм дії
Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2–d білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).
Клінічна ефективність і безпека
Нейропатичний біль
Під час досліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропатії, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.
Прегабалін вивчали у процесі 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13В тижнів із режимом дозування препарату 2 рази на добу та в процесі досліджень тривалістю до 8В тижнів із режимом дозування 3 рази на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування 2 рази на добу і 3 рази на добу були подібними.
У процесі клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, у яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.
У процесі контрольованих клінічних досліджень периферичного нейропатичного болю у 35В % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18В % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50В % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33В % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18В % пацієнтів із групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48В % у групі прегабаліну та 16В % у групі плацебо.
У процесі контрольованого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22В % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 7В % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50В % за шкалою оцінки болю.
Епілепсія
Додаткове лікування. Прегабалін вивчали у процесі 3В контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів із режимом дозування 2 рази на добу або 3 рази на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування 2 рази на добу й 3 рази на добу були подібними.
Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.
Діти. Ефективність та безпека застосування прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12В років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3В місяців до 16В років (n=65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та відкритого дослідження безпеки тривалістю 1В рік за участю 54В дітей віком від 3В місяців до 16В років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реак).
У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5В мг/кг/добу (максимум 150В мг на добу), прегабалін по 10В мг/кг/добу (максимум 600В мг на добу) або плацебо. Принаймні зменшення на 50В % парціальних судомних нападів, порівняно з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6В % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10В мг/кг на добу (р=0,0068 порівняно з плацебо), у 29,1В % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5В мг/кг/добу (р=0,2600 порівняно з плацебо) та у 22,6В % тих, хто отримував плацебо.
У 14-денному плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до 4В років) призначали прегабалін 7В мг/кг/добу, прегабалін 14В мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні та на заключному візиті складала відповідно 4,7 і 3,8 для прегабаліну в дозі 7В мг/кг/добу, 5,4 та 1,4 –для прегабаліну в дозі 14В мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 –для плацебо. Прегабалін у дозі 14В мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів порівняно з плацебо (p=0,0223); прегабалін у дозі 7В мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.
Монотерапія (у пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням). Прегабалін вивчали у процесі 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів із режимом дозування 2 рази на добу. При застосуванні прегабаліну не було досягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6В місяців за кінцевою точкоюВ – відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.
Генералізований тривожний розлад
Прегабалін вивчали у процесі шести контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривалого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.
Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижніВ 1.
У процесі контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52В % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38В % пацієнтів із групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50В % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.
Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень виконувалося у понад 3600В пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5В % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8В % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4В % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7В % пацієнтів із групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7В % пацієнтів, які отримували прегабалін, та у 2,1В % пацієнтів у групі плацебо.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у пацієнтів із хронічним болем.
Абсорбція
Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації у плазмі крові (Cmax) протягом 1 години після одноразового або багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90В % і не залежить від дози. При багаторазовому застосуванні рівноважний стан досягається через 24–48В годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення Cmax приблизно на 25–30В % і подовження часу досягнення максимальної концентрації(tmax) приблизно до 2,5В години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.
Розподіл
У процесі доклінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56В л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.
Метаболізм
У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну приблизно 98В % радіоактивної речовини виводилося зі сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабалінуВ – основного метаболіту препарату, що визначався у сечі,В – становила 0,9В % введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер.
Виведення
Прегабалін виводиться зі системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3В години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).
Пацієнтам із порушеннями функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).
Лінійність/нелінійність
Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (<В 20В %). Фармакокінетика при багаторазовому застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні одноразової дози. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрації прегабаліну в плазмі крові.
Стать
Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.
Ниркова недостатність
Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4В годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50В %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).
Печінкова недостатність
Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться зі сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки мали значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.
Діти
Фармакокінетику прегабаліну оцінювали за участю дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5В мг/кг/добу, 5В мг/кг/добу, 10В мг/кг/добу та 15В мг/кг/добу у процесі дослідження фармакокінетики та переносимості.
Після перорального застосування прегабаліну дітям натще tmax був у цілому аналогічним у всіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2В годин після прийому.
Значення Cmax і площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози у кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30В %, що обумовлено збільшенням на 43В % кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.
Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому приблизно 3–4В години у дітей віком до 6В років та 4–6В годин у дітей віком від 7В років.
У процесі популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.
Фармакокінетику прегабаліну у пацієнтів віком до 3В місяців не вивчали (див. розділи «Фармакодинаміка», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реак).
Пацієнти літнього віку
Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним із віком, може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).
Період годування груддю
Фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150В мг кожні 12В годин (добова доза 300В мг) оцінювали у 10В жінок, які годували груддю, щонайменше через 12В тижнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко, при цьому його середні концентрації в рівноважному стані становили приблизно 76В % концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150В мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300В мг на добу або у максимальній дозі 600В мг на добу, становить 0,31 або 0,62В мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7В % загальної добової дози матері в перерахуванні на міліграм на кілограм.
В
Клінічні характеристики.
Показання.
Нейропатичний біль
Лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.
Епілепсія
Як додаткова терапія парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.
Генералізований тривожний розлад
Лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.
В
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
В
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Оскільки прегабалін переважно екскретується у незміненому вигляді зі сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2В % дози виділяється зі сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.
Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз
У дослідженнях in vivo не спостерігали значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.
В
Пероральні контрацептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол
Одночасне застосування прегабаліну з оральними контрацептивами, норетистероном та/або етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з препаратів.
Лікарські засоби, що впливають на ЦНС
Прегабалін може потенціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У період постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки дихальної недостатності, коми та летального наслідку у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних моторних функцій, спричинених оксикодоном.
В
Взаємодія у пацієнтів літнього віку
Спеціальні дослідження фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих молодшого віку.
В
Особливості застосування.
Пацієнти з цукровим діабетом
Відповідно до сучасної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час застосування прегабаліну, можуть потребувати корекції дози гіпоглікемізуючих лікарських засобів.
Реакції підвищеної чутливості
Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій підвищеної чутливості, зокрема ангіоневротичного набряку. За наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, слід негайно припинити застосування прегабаліну.
Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки
Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падінь) у пацієнтів літнього віку. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про втрату свідомості, сплутаність свідомості, а також порушення психіки. Тому пацієнтам слід порадити бути обережними, доки їм не стане відомо можливий вплив лікарського засобу.
В
Розлади зору
Під час досліджень про нечіткість зору частіше повідомляли пацієнти, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. У процесі досліджень, у яких проводилось офтальмологічне обстеження, частота погіршення гостроти зору та змін полів зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами із групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо.
Повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, зокрема втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Припинення застосування прегабаліну може призвести до зникнення або зменшення цих симптомів з боку органів зору.
Ниркова недостатність
Повідомлялося про випадки ниркової недостатності. Іноді цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.
Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів
Даних щодо відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами в результаті додавання до лікування прегабаліну недостатньо, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.
Симптоми відміни
У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.
Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або невдовзі після припинення його застосування.
Застійна серцева недостатність
Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція здебільшого спостерігалася під час лікування прегабаліном невропатичного болю у пацієнтів літнього віку зі серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін таким пацієнтам. При припиненні застосування прегабаліну це явище може зникнути.
Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості, була підвищеною. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад, антиспастичних препаратів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину слід взяти до уваги при призначенні прегабаліну таким пацієнтам.
Респіраторна депресія.
Повідомлялося про випадки тяжкої респіраторної депресії, пов’язаної із застосуванням прегабаліну. У пацієнтів із порушенням функції дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушенням функції нирок, при супутньому застосуванні лікарських засобів, що пригнічують ЦНС та у осіб похилого віку ризик виникнення серйозної побічної реакції може бути вищим. Для таких пацієнтів може знадобитися коригування дози (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).
Суїцидальне мислення та поведінка
Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами з приводу певних показань. Метааналіз рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав незначне підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають можливості його існування для прегабаліну.
Тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо появи ознак суїцидального мислення і поведінки та призначати відповідне лікування у разі їх виникнення. Пацієнти (та особи, що доглядають за ними) повинні звернутися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки.
Порушення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
Повідомлялося про явища, пов’язані з порушенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запори, наприклад опіоїдними анальгетиками. При комбінованому застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).
Одночасне застосування з опіоїдами
Рекомендується дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У дослідженні випадок-контроль осіб, які застосовують опіоїди, ті пацієнти, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, мали підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, порівняно із застосуванням лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95В % ДІ, 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300В мг, 1,52 aOR [95В % ДІ, 1,04–2,22]), також спостерігалася тенденція до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (>300В мг, 2,55 aOR [95В % ДІ 1,24–5,06]).
Неправильне застосування, зловживання або залежність
Зафіксовано випадки неправильного застосування, зловживання та залежності. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамнезі; необхідно спостерігати за пацієнтом для виявлення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності від прегабаліну (повідомлялося про випадки розвитку звикання, перевищення призначеної дози; поведінки, спрямованої на отримання препарату).
Енцефалопатія
Випадки енцефалопатії виникали переважно у пацієнтів зі супутніми захворюваннями, що можуть спричиняти енцефалопатію.
Шкірні реакції
У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідок. Під час призначення лікарського засобу пацієнту слід повідомити про характерні побічні реакції, пов’язані зі застосуванням лікарського засобу, та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)
Кліренс прегабаліну має тенденцію до зниження з віком. Це зниження кліренсу прегабаліну після перорального застосування узгоджується зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаного зі збільшенням віку. Пацієнти з порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, можуть потребувати зменшення дози прегабаліну. У пацієнтів літнього віку можливе частіше виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, порушення координації, летаргія.
Непереносимість лактози
Препарат містить лактози моногідрат. Пацієнтам із рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не слід приймати цей препарат.
В
Застосування у період вагітності абоВ годування груддю.
Жінки репродуктивного віку/засоби контрацепції для жінок і чоловіків
Застосування прегабаліну в першому триместрі вагітності може викликати серйозні вроджені дефекти у майбутньої дитини. Прегабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо очікувана користь для матері явно не перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час лікування.
Вагітність
У процесі досліджень на тваринах була продемонстрована репродуктивна токсичність.
Було показано, що прегабалін проникає через плаценту у щурів (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Прегабалін може проникати через плаценту людини.
Період годування груддю
Прегабалін екскретується у грудне молоко людини. Ефект прегабаліну на новонароджених/немовлят невідомий. Тому не рекомендується годувати дитину груддю у період лікування прегабаліном.
Репродуктивна функція
Немає клінічних відомостей щодо впливу прегабаліну на репродуктивну функцію
жінок.
Під час дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові добровольці чоловічої статі отримували дозу прегабаліну 600В мг на добу. Після 3-місячного лікування жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.
Основні вроджені вади розвитку
За даними клінічних досліджень більш ніж 2700 вагітних, застосування прегабаліну в першому триместрі вагітності дещо підвищує ризик основних вроджених вад розвитку серед немовлят (живих або мертвонароджених).
Аналіз конкретних вад розвитку показав більш високий ризик вад розвитку нервової системи, очей, обличчя (щелепно-лицьової ділянки), сечовидільної системи та статевих органів, однак оцінка ризиків може бути неточною через малу кількість випадків та обмежений час спостереження.
Прегабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо немає очевидної необхідності (коли очікувана користь для матері явно перевищує потенційний ризик для плода).
В
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може спричиняти запаморочення і сонливість та може впливати на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами або робіт зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльності доти, доки не стане відомо, чи цей лікарський засіб впливає на їхню здатність до виконання такої діяльності.
В
Спосіб застосування та дози.
Для перорального застосування. Лікарський засіб приймають незалежно від вживання їжі.
Дози
Діапазон доз може змінюватися в межах 150-600В мг на добу. Дозу розподіляють на 2В або 3В прийоми.
Нейропатичний біль
Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150В мг на добу, розподіленої на 2 прийоми. Залежно від ефективності та переносимості препарату окремим пацієнтам дозу можна збільшити до 300В мг на добу після інтервалу від 3 до 7В днів, а за потреби – до максимальної дози 600В мг на добу після додаткового 7-денного інтервалу.
Епілепсія
Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150В мг на добу, розподіленої на 2 або 3В прийоми. Залежно від ефективності та переносимості препарату в окремого пацієнта дозу можна збільшити до 300В мг на добу після першого тижня прийому. Ще через 1 тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600В мг на добу.
Генералізований тривожний розлад
Доза, яку розподіляють на 2В або 3 прийоми, може змінюватися у межах 150-600В мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовження лікування.
Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150В мг на добу. Залежно від ефективності та переносимості препарату окремим пацієнтам дозу можна збільшити до 300В мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450В мг на добу. Через ще 1 тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600В мг на добу.
Припинення лікування прегабаліном
Відповідно до сучасної клінічної практики, за необхідності припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Прегабалін виводиться зі системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну, зменшення дози пацієнтам із порушеннями функції нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсу креатиніну (КК), як зазначено в таблиціВ і визначено за формулою:
КК (мл/хв)=
В
Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50В % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю).
В
Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок
|
Кліренс креатиніну (мл/хв) |
Загальна добова доза прегабаліну * |
Режим дозування |
|
|
Початкова доза (мг/добу) |
Максимальна доза (мг/добу) |
||
|
≥ 60 |
150 |
600 |
2-3 рази на добу |
|
≥30 – <60 |
75 |
300 |
2-3 рази на добу |
|
≥15 – <30 |
25-50 |
150 |
1-2 рази на добу |
|
< 15 |
25 |
75 |
1 раз на добу |
|
Додаткова доза після гемодіалізу (мг) |
|||
|
В |
25 |
100 |
Одноразово |
|
В |
В |
В |
В |
*Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілити на кількість прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отриматиВ мг/дозу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Для пацієнтів із печінковою недостатністю необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).
Застосування пацієнтам літнього віку (віком від 65В років)
Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібним зменшення дози прегабаліну(див. розділ «Особливості застосування»).
В
Діти.
Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18В років) не були встановлені. Доступна дотепер інформація наведена в розділі «Побічні реак, а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.
В
Передозування.
Повідомлялося, що найчастішими відміченими побічними реакціями у випадку передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення про судоми. Зрідка повідомлялося про випадки коми.
Лікування передозування прегабаліном полягає у загальних підтримуючих заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).
В
Побічні реакції.
Найчастішими відміченими побічними реакціями були запаморочення і сонливість.
Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання таВ (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»).
Інфекції та інвазії: назофарингіт.
З боку системи крові: нейтропенія.
З боку імунної системи: підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк, алергічна реакція, анафілактоїдні реакції.
З боку метаболізму: підвищений апетит, втрата апетиту, гіпоглікемія.
З боку психіки: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, зниження лібідо, дезорієнтація, безсоння, галюцинації, панічні атаки, збудження, неспокій, депресія, пригнічений настрій, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія, розгальмовування, піднесений настрій, агресія. Рідко: розгальмовування, суїцидальне мислення та поведінка.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, погіршення пам’яті, порушення уваги, парестезії, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія, синкопе, в’ялість, головний біль, апатія, втрата свідомості, ступор, міоклонія, психомоторна гіперактивність, агевзія, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення мовлення, гіпорефлексія, гіпестезія, амнезія, гіперестезія, відчуття печіння, навколоротова парестезія, міоклонус, гіпалгезія, гіпокінезія, паросмія, гіпокінезія, дисфагія, гіпалгезія, залежність, манія, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна – Барре, інтракраніальна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну, втрата свідомості, порушення психіки, судоми, погане самопочуття, паркінсонізм.
З боку органів зору: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт, порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, погіршення гостроти зору, біль в очах, астенопія, сухість очей, посилена сльозотеча, порушення акомодації, блефарит, крововилив в очне яблуко, світлочутливість, набряк сітківки, втрата периферичного зору, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, фотопсії, подразнення очей, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт, втрата зору, кератит.
З боку органів слуху: вертиго, гіперакузія.
З блоку серцево-судинної системи: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова тахікардія, синусова брадикардія, синусова аритмія, застійна серцева недостатність, подовження інтервалу QT, припливи, гіперемія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, відчуття холоду у кінцівках.
З боку дихальної системи: задишка, сухість слизової оболонки носа, носова кровотеча, стиснення в горлі, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, ларингоспазм, фаринголарингеальний біль, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання, набряк легенів, респіраторна депресія.
З боку травного тракту: блювання, сухість у роті, запор, метеоризм, гастроентерит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, набряк язика, ректальна кровотеча, асцит, панкреатит, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальні абсцеси, набряк язика, діарея, нудота.
Гепатобіліарні порушення: підвищений рівень печінкових ферментів (збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), жовтяниця, печінкова недостатність, гепатит.
З боку шкіри і підшкірної тканини: папульозне висипання, гіпергідроз, пролежні, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикулобульозні висипання, кропив’янка, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, порушення з боку нігтів, петехіальні висипання, пурпура, пустулярні висипання, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики, синдром Стівенса – Джонсона, свербіж, токсичний епідермальний некроліз.
З боку кістково-м’язової системи: м’язові судоми, набряк суглобів, судоми м’язів, міалгія, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, ригідність м’язів, рабдоміоліз, посіпування м’язів, спазм у шийному відділі, біль у шиї, скутість м’язів.
З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит, ниркова недостатність, олігурія, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит, затримка сечовипускання.
З боку репродуктивної системи: еректильна дисфункція, імпотенція, затримка еякуляції, статева дисфункція, лейкорея, менорагія, метрорагія, аменорея, виділення з молочних залоз, біль у молочних залозах, дисменорея, збільшення молочних залоз, цервіцит, баланіт, епідидиміт, гінекомастія, лейкорея.
Загальні розлади: порушення ходи, відчуття сп’яніння, підвищена втомлюваність, периферичні набряки, незвичні відчуття, набряки, падіння, відчуття стиснення у грудях, загальна слабкість, відчуття спраги, біль, жар, відчуття нездужання, озноб, абсцес, целюліт, реакції фоточутливості, генералізований набряк, підвищення температури тіла, анафілактоїдні реакції, гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок, набряк обличчя.
Лабораторні показники: збільшення маси тіла, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня глюкози у крові, зменшення вмісту калію у крові, зменшення рівня лейкоцитів у крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження маси тіла.
У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.
Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.
Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у процесі чотирьох досліджень, проведених за участю педіатричних пацієнтів із парціальними судомними нападами із вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n=295; 14-денне дослідження ефективності й безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років, n=175; дослідження фармакокінетики та переносимості препарату, n=65 та відкрите дослідження безпеки тривалістю 1 рік, n=54), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 14-денному дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.
В
Термін придатності. 2 роки.
В
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
В
Упаковка.
По 10 капсул у стрипі, по 3 або 6 стрипів у картонній упаковці.
В
Категорія відпуску.
За рецептом.
В
Виробник.
Сан Фармасьютикал Індастріз Лтд.
В
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
|
В |
Сурвей № 214, Ділянка № 20, Гавт.Індл.Ерія, Фаза ІІ, Піпаріа, Сільвасса – 396230, У.Т. Дадра і Нагар Хавелі, Індія.