для медичного застосування лікарського засобу
(INFLARAX)
В
допоміжні речовини: поліетиленглікольВ 1500 і поліетиленглікольВ 400 у співвідношенні 1:4.
В
В
В
Амікацин – напівсинтетичний антибіотик групи аміноглікозидів широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій, необоротно зв’язується з 30S cубодиницею бактеріальних рибосом, що пригнічує синтез білка збудника.
Високоактивний відносно аеробних грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherіchіa coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Provіdencіa stuartіі.
Активний також відносно деяких грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (у т. ч. штамів, стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів Streptococcus spp.
Неактивний відносно анаеробних бактерій.
Лідокаїн інгібує чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок, тобто спричиняє оборотне пригнічення провідності тканинних елементів нервових клітин (нейрон, аксон, синапси). Лідокаїн пригнічує активоване подразником транзиторне підвищення проникності іонів натрію і меншою мірою знижує пасивну проникність іонів калію і натрію, за рахунок чого стабілізує нейронні мембрани. Лідокаїн зменшує ступінь деполяризації, що відбувається у відповідь на фізіологічний подразник, а також амплітуду потенціалу дії і пригнічує нервову провідність. Абсорбований після місцевого застосування лідокаїн може спричиняти збудження або депресію з боку центральної нервової системи (ЦНС). Його вплив на серцево-судинну систему може проявлятися у вигляді порушення провідності і периферичної вазодилатації.
Фармакокінетика. Не вивчалась.
Дані щодо місцевого застосування амікацину відсутні. У разі абсорбції після місцевого застосування можна очікувати, що амікацин рівномірно розподіляється у позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична і перитонеальна рідини); у високих концентраціях виявляється у сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокротинні і спинномозковій рідині. Легко проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно. Високі концентрації виявляються в органах з інтенсивним кровопостачанням: легенях, печінці, міокарді, селезінці та особливо у кірковій речовині нирок; більш низькі концентрації – у м’язах, жировій тканині і кістках. У дорослих при застосуванні у середніх терапевтичних дозах (у нормі) амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Амікацин проникає через плацентарний бар’єр: виявляється у крові плода та амніотичній рідині. Не метаболізується. Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65–94 %) переважно у незміненому вигляді. Виводиться при гемодіалізі і перитонеальному діалізі.
Після місцевого застосування лідокаїн проникає у тканини і чинить місцеву знеболювальну дію. Лідокаїн швидко всмоктується при нанесенні на слизову оболонку і уражену шкіру, але погано всмоктується при нанесенні на здорову шкіру. Швидкість всмоктування і кількість активної речовини, яка потрапляє у кровообіг, залежать від дози, типу, розміру і стану поверхні, на яку наноситься препарат (шкіра або слизова оболонка), а також тривалості експозиції. Метаболізується у печінці. Він спочатку дезалкілується, а потім гідролізується. Як незмінена речовина, так і метаболіти виводяться переважно нирками.
В
Клінічні характеристики.
В
В
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При місцевому застосуванні препарату його взаємодія з іншими лікарськими засобами не встановлена. При цьому необхідно враховувати, що при комбінованому застосуванні амікацин може збільшувати (взаємно) дію карбеніциліну, бензилпеніциліну, цефалоспоринів; німесулід – сульфаніламідів і засобів, що зменшують згортання крові; лідокаїн – новокаїну і бупівакаїну.
З обережністю призначати препарат одночасно з антикоагулянтами, дигоксином, фенітоїном, препаратами літію, діуретиками, антигіпертензивними препаратами, нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), циклоспорином, метотрексатом, пероральними гіпоглікемічними засобами, протиаритмічними препаратами. При одночасному місцевому застосуванні кількох НПЗЗ можливий розвиток локального подразнення у вигляді кропив’янки, почервоніння шкіри, лущення.
Глюкокортикоїди та протиревматичні засоби (препарати золота, амінохінолони) посилюють протизапальну дію німесуліду.
Бензалконію хлорид хімічно несумісний з милами та іншими аніонними поверхнево-активними речовинами (ПАР), а також з препаратами йоду. Неіонні ПАР зменшують або усувають антимікробну дію бензалконію хлориду.
В
Не слід застосовувати пацієнтам з відомою гіперчутливістю до НПЗЗ. У разі розвитку реакцій гіперчутливості лікування слід припинити.
У період лікування препаратом можливий розвиток реакцій фоточутливості.
З обережністю та під контролем лікаря застосовувати препарат пацієнтам літнього віку з порушеннями функції нирок, печінки, із застійною серцевою недостатністю, порушенням кровотворення, гастродуоденальними кровотечами, виразками у стадії загострення або тяжкими порушеннями згортання крові.
В
Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека застосування препарату у період вагітності або годування груддю не встановлена.
В
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Невідома.
В
Тривалість курсу лікування визначають індивідуально, залежно від ефективності терапії і розмірів ушкодження. Перев’язки з маззю слід робити до повного очищення рани від гнійно-некротичного процесу.
В
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.
В
Передозування. У зв’язку з незначним проникненням препарату через слизові оболонки і шкіру передозування малоймовірне, але при нанесенні мазі на великі ділянки ушкодження, при перевищенні рекомендованих доз і при тривалому застосуванні мазі можливі системні побічні ефекти, характерні для амікацину, німесуліду, лідокаїну (див. розділ «Побічні реак).
У разі передозування необхідно припинити застосування препарату. Лікування симптоматичне.
В
Якщо препарат застосовують відповідно до інструкції, частота розвитку системних ефектів надзвичайно мала, оскільки кількість активної речовини, яка може досягти кровообігу, дуже мала. При застосуванні високих доз і у разі швидкого всмоктування лідокаїну або при підвищеній чутливості, ідіосинкразії чи зниженні переносимості можуть розвинутися побічні реакції, властиві місцевим анестетикам амідного типу при системному застосуванні.
В
В
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
В
В
Категорія відпуску. За рецептом.
В
Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
В
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.
В